Вторая летописьГлава 24 |
|
1 |
|
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Вечного всё время, пока был жив священнослужитель Иодай. |
|
3 Иодай выбрал для него двух жён, и у него родились сыновья и дочери. |
|
4 |
|
5 Он собрал священнослужителей и левитов и сказал им: |
|
6 Тогда царь призвал главного священнослужителя Иодая и сказал ему: |
|
7 (Сыновья нечестивой Аталии повредили храм Всевышнего и даже его священную утварь использовали в служении статуям Баала.) |
|
8 По повелению царя был изготовлен ящик, который поставили снаружи, у ворот храма Вечного. |
|
9 Затем по Иудее и Иерусалиму было объявлено, чтобы они приносили Вечному дань, которую установил для исраильтян в пустыне Муса, раб Всевышнего. |
|
10 Все вельможи и весь народ с радостью приносили деньги и бросали их в ящик, пока он не наполнялся. |
|
11 Всякий раз, когда левиты приносили ящик к царским чиновникам, и те видели, что в нём много денег, царский писарь и поверенный главного священнослужителя приходили и опустошали ящик, и его снова относили на место. Они делали это постоянно и собрали много денег. |
|
12 Царь и Иодай отдали их людям, которые исполняли работу по восстановлению храма Вечного. Они наняли каменщиков и плотников, чтобы обновить храм Вечного, и мастеров по работе с железом и бронзой, чтобы восстановить храм. |
|
13 Рабочие трудились усердно, и работа спорилась у них в руках. Они восстановили храм Всевышнего по его первоначальному замыслу и укрепили его. |
|
14 Завершив работу, они принесли оставшиеся деньги царю и Иодаю, и на них была изготовлена утварь для храма Вечного: утварь для службы и для всесожжений, блюда и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, в храме Вечного постоянно совершались всесожжения. |
|
15 Иодай состарился и насытился жизнью. Он умер в возрасте ста тридцати лет. |
|
16 Его похоронили с царями в Городе Давуда, ради добра, которое он сделал в Исраиле для Всевышнего и для Его храма. |
|
17 |
|
18 Они оставили храм Вечного, Бога своих предков, и стали служить столбам Ашеры и идолам. За их вину, на Иудею и Иерусалим обрушился гнев Всевышнего. |
|
19 Хотя Вечный посылал к народу пророков, чтобы обратить их к себе, и хотя пророки свидетельствовали против них, те их не слушали. |
|
20 Тогда Дух Всевышнего сошёл на Закарию, сына священнослужителя Иодая. Закария встал перед народом и сказал: |
|
21 Но против Закарии был составлен заговор и, по приказу царя, его забили камнями до смерти во дворе храма Вечного. |
|
22 Царь Иоаш не вспомнил о милости, оказанной ему отцом Закарии Иодаем, и убил его сына, который сказал, умирая: |
|
23 В конце года (ранней весной) на Иоаша двинулось войско Сирии. Оно вторглось в Иудею и в Иерусалим и перебило всех правителей народа. Сирийцы отослали всю добычу своему царю в Дамаск. |
|
24 Хотя сирийское войско было немногочисленным, Вечный отдал в их руки гораздо более сильное войско. Так как Иудея оставила Вечного, Бога своих предков, над Иоашем свершился приговор. |
|
25 Уходя, сирийцы оставили Иоаша сильно израненным. Его приближённые составили против него заговор за убийство сына Иодая, священнослужителя, и убили его в постели. Он умер и был похоронен в Городе Давуда, но не в царских гробницах. |
|
26 В заговоре против него состояли Иозавад, . сын аммонитянки Шимеаты, и Иехозавад, сын моавитянки Шомеры. . |
|
27 Рассказ о сыновьях Иоаша, многочисленные пророчества против него и рассказ о восстановлении храма записаны в «Толкованиях к Книге царей». |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
|
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
|
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |
Вторая летописьГлава 24 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Вечного всё время, пока был жив священнослужитель Иодай. |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 Иодай выбрал для него двух жён, и у него родились сыновья и дочери. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 |
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 Он собрал священнослужителей и левитов и сказал им: |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 Тогда царь призвал главного священнослужителя Иодая и сказал ему: |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 (Сыновья нечестивой Аталии повредили храм Всевышнего и даже его священную утварь использовали в служении статуям Баала.) |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 По повелению царя был изготовлен ящик, который поставили снаружи, у ворот храма Вечного. |
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 Затем по Иудее и Иерусалиму было объявлено, чтобы они приносили Вечному дань, которую установил для исраильтян в пустыне Муса, раб Всевышнего. |
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 Все вельможи и весь народ с радостью приносили деньги и бросали их в ящик, пока он не наполнялся. |
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 Всякий раз, когда левиты приносили ящик к царским чиновникам, и те видели, что в нём много денег, царский писарь и поверенный главного священнослужителя приходили и опустошали ящик, и его снова относили на место. Они делали это постоянно и собрали много денег. |
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 Царь и Иодай отдали их людям, которые исполняли работу по восстановлению храма Вечного. Они наняли каменщиков и плотников, чтобы обновить храм Вечного, и мастеров по работе с железом и бронзой, чтобы восстановить храм. |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 Рабочие трудились усердно, и работа спорилась у них в руках. Они восстановили храм Всевышнего по его первоначальному замыслу и укрепили его. |
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 Завершив работу, они принесли оставшиеся деньги царю и Иодаю, и на них была изготовлена утварь для храма Вечного: утварь для службы и для всесожжений, блюда и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, в храме Вечного постоянно совершались всесожжения. |
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 Иодай состарился и насытился жизнью. Он умер в возрасте ста тридцати лет. |
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 Его похоронили с царями в Городе Давуда, ради добра, которое он сделал в Исраиле для Всевышнего и для Его храма. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
17 |
|
18 Они оставили храм Вечного, Бога своих предков, и стали служить столбам Ашеры и идолам. За их вину, на Иудею и Иерусалим обрушился гнев Всевышнего. |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 Хотя Вечный посылал к народу пророков, чтобы обратить их к себе, и хотя пророки свидетельствовали против них, те их не слушали. |
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 Тогда Дух Всевышнего сошёл на Закарию, сына священнослужителя Иодая. Закария встал перед народом и сказал: |
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 Но против Закарии был составлен заговор и, по приказу царя, его забили камнями до смерти во дворе храма Вечного. |
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 Царь Иоаш не вспомнил о милости, оказанной ему отцом Закарии Иодаем, и убил его сына, который сказал, умирая: |
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 В конце года (ранней весной) на Иоаша двинулось войско Сирии. Оно вторглось в Иудею и в Иерусалим и перебило всех правителей народа. Сирийцы отослали всю добычу своему царю в Дамаск. |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Хотя сирийское войско было немногочисленным, Вечный отдал в их руки гораздо более сильное войско. Так как Иудея оставила Вечного, Бога своих предков, над Иоашем свершился приговор. |
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 Уходя, сирийцы оставили Иоаша сильно израненным. Его приближённые составили против него заговор за убийство сына Иодая, священнослужителя, и убили его в постели. Он умер и был похоронен в Городе Давуда, но не в царских гробницах. |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 В заговоре против него состояли Иозавад, . сын аммонитянки Шимеаты, и Иехозавад, сын моавитянки Шомеры. . |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 Рассказ о сыновьях Иоаша, многочисленные пророчества против него и рассказ о восстановлении храма записаны в «Толкованиях к Книге царей». |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |